Як уникнути плагіату при написанні реферату
📝 Написання реферату — справа не така вже й складна… поки не доходить до моменту: «А чи можна просто це скопіювати?» 🤔
Плагіат — це не просто «зазирнув в інтернеті», це серйозне порушення, за яке можна отримати «нуль» або навіть перездачу. Але найприкріше — ти втрачаєш шанс реально прокачати свої навички.
Є хороша новина: уникнути плагіату — легко. Не обов’язково бути генієм чи вигадувати все «з голови» — достатньо знати кілька простих прийомів. У цій статті я покажу, як чесно й без паніки написати реферат, який пройде будь-яку перевірку 🙌
❓ Що таке плагіат (і як його не припуститися)
Спочатку розберімося: що взагалі вважається плагіатом? Адже не все, що ти береш з чужого тексту, автоматично є порушенням.
Ось що робити не можна:
- ❌ Копіювати чужий текст дослівно без лапок і посилання.
Приклад: ти береш із статті речення:
«Глобалізація — це процес посилення зв’язків між країнами в економіці, культурі та політиці.»
І вставляєш у реферат без лапок або посилання. Це — плагіат.
- ❌ Перефразовувати, але не вказувати джерело.
Навіть якщо ти змінив кілька слів, але суть залишилася чужою — посилання потрібно ставити. - ❌ Використовувати чужі графіки, таблиці, ілюстрації без зазначення авторства.
- ❌ Самоплагіат — дивне слово, але так, це теж проблема. Якщо ти здаєш один і той самий реферат у різні курси (наприклад, з соціології та політології) — викладач може це вважати обманом.
👉 Якщо хочеш писати чесно і спокійно здавати будь-яку роботу, важливо завжди пам’ятати: якщо ідея не твоя — вкажи, звідки вона. Це не страшно, навпаки — робить тебе більш відповідальним і грамотним автором.
Користуйся перевіреними джерелами (а не першими-ліпшими посиланнями з Google)
Коли починаєш писати реферат, дуже легко піти найпростішим шляхом: ввів тему в пошук, відкрив першу-ліпшу статтю — і копіюєш. Але якщо ти хочеш написати справді якісну роботу й уникнути плагіату, важливо обирати надійні джерела, яким можна довіряти.
Ось кілька типів джерел, яким зазвичай довіряють викладачі:
🔹 Наукові статті та журнали
Шукай у спеціалізованих базах даних та наукових бібліотеках:
– Google Scholar (scholar.google.com) — безкоштовний доступ до мільйонів наукових публікацій.
– JSTOR, PubMed, ScienceDirect — чудові платформи для гуманітарних і природничих наук (часто потребують реєстрації або університетського доступу).
– Онлайн-бібліотеки університетів — багато з них відкриті й містять публікації викладачів та студентів.
🔹 Книги та монографії
Їх можна знайти в електронних бібліотеках або через каталоги на кшталт WorldCat, Google Books чи Internet Archive. Якщо маєш доступ до університетської бібліотеки — це справжній скарб.
🔹 Офіційні організації та міжнародні інституції
Наприклад:
– United Nations (UN)
– World Health Organization (WHO)
– OECD, World Bank, UNESCO, IMF та інші
На їхніх сайтах є розділи зі звітами, аналітикою, статистикою й дослідженнями на різноманітні теми.
🔹 Освітні платформи та університети
Відомі університети (як-от Harvard, MIT, Stanford) публікують відкриті лекції, дослідження та наукові звіти на своїх сайтах або в рамках ініціатив типу MIT OpenCourseWare чи Coursera.
💡 Порада: якщо на сайті не вказано автора, дату публікації або джерела інформації — не використовуй такий матеріал у рефераті. Він може бути неперевіреним або недостовірним.
Робіть нотатки та зберігайте джерела одразу
Читаєш цікаву статтю, знаходиш корисну думку… А потім випадково закриваєш вкладку. Або відкладаєш цитату «на потім», сподіваючись згадати, звідки вона взялась. У результаті — паніка, втрачений матеріал і ризик бути звинуваченим у плагіаті 😰
Щоб такого не сталося, зроби собі звичку: фіксуй усе, що читаєш і плануєш використати. Це значно полегшить життя — особливо ближче до дедлайну.
✅ Як зручно вести нотатки:
📒 Цифровий блокнот або документ
Відкрий Google Docs або Word і записуй туди всі ідеї, цитати та посилання. Зручно розділяти запис на три частини:
- Пряма цитата
- Джерело (автор, назва, посилання, рік)
- Коментар: чому це важливо і до якого розділу реферату підходить
📌 Приклад запису:
“The concept of digital divide highlights inequality in access to technology.”
— Smith, J. (2020). Technology and Society. Cambridge University Press.
→ Для вступу, про вплив технологій на суспільство
📚 Менеджери джерел
Якщо ти часто працюєш з літературою — краще використовувати спеціальні інструменти для збереження джерел та створення бібліографій:
– Zotero — безкоштовний, зручний, дозволяє зберігати джерела і формувати список літератури автоматично
– Mendeley — особливо популярний серед дослідників
– Notion, Evernote, Obsidian — універсальні сервіси для ведення нотаток, які теж чудово підходять для організації матеріалів
🧠 Головне правило:
Спочатку — джерело, потім — текст.
Якщо ти знайшов(ла) цікаву цитату чи ідею, не вставляй її в реферат доти, поки не збережеш, звідки вона. Це захистить тебе від випадкового плагіату і заощадить багато часу під час фінального редагування.
Цитуй і перефразовуй правильно
Ти знайшов(ла) цікаву думку в статті й хочеш вставити її в реферат. Але тут починається паніка: чи треба ставити лапки? Як правильно вказати автора? А якщо я перефразую — це вже буде мій текст?..
Спокійно 😌 Нижче — чіткі правила й приклади, які допоможуть легко впоратися з цим етапом.
📌 Що дозволено, а що ні:
✅ МОЖНА:
– використовувати прямі цитати — дослівно, але з лапками та посиланням на джерело
– переказувати чужу думку своїми словами та вказувати, звідки вона
– стисло переказувати зміст тексту, також із посиланням на автора
❌ НЕ МОЖНА:
– копіювати фрази без оформлення
– змінити кілька слів, залишивши структуру речення, й думати, що це вже «твоє»
💬 Приклади
Оригінальний текст:
“Social media has drastically changed the way people communicate and build relationships.”
❌ Поганий варіант (плагіат):
Social media has drastically changed how people communicate and form relationships.
— Майже те саме. Замінили кілька слів, але структура, ідея й формулювання залишилися. Це — плагіат.
✅ Добрий варіант (перефразування + посилання):
За даними нещодавніх досліджень, соціальні мережі суттєво вплинули на міжособистісну комунікацію та способи, якими люди встановлюють зв’язки (Taylor, 2022).
— Суть та сама, але викладена іншими словами, зі згадкою автора.
✅ Добрий варіант (пряма цитата):
Як зазначає Taylor (2022), “Social media has drastically changed the way people communicate and build relationships.”
— Цитата оформлена за всіма правилами: лапки, ім’я автора та рік публікації.
🧾 Як оформити посилання?
Це залежить від того, який стиль оформлення вимагає викладач: APA, MLA, Chicago тощо.
Найпоширеніший — APA. Ось короткий приклад:
У тексті:
(Taylor, 2022)
У списку літератури:
Taylor, M. (2022). Digital Culture and Society. Oxford University Press.
Якщо стиль не вказано, головне — бути послідовним. Укажи принаймні автора, рік і назву джерела в зрозумілому вигляді.
💡 Порада:
Навіть якщо ти якісно перефразував(ла) — все одно вкажи, звідки взялась ідея. Перефразування не робить думку твоєю. Авторське право — це не лише про слова, а насамперед про зміст.
Перефразовуй по-справжньому, а не для галочки
Багато хто вважає, що перефразування — це просто замінити слова в реченні на синоніми. Наприклад, «економічне зростання» перетворити на «фінансовий розвиток» — і готово. Але, на жаль, це працює лише у фільмах про геніїв, які «зламали» антиплагіат 😅
Насправді якісне перефразування — це розуміння суті. Уяви, що ти щойно прочитав(ла) абзац у статті й тепер пояснюєш цю ідею другу своїми словами. Просто і доступно. А потім додаєш: «Я це дізнався(лася) з публікації такого-то автора». Такий формат — чесний і цілком коректний.
Добра техніка — прочитати фрагмент, закрити джерело і спробувати сформулювати суть самостійно, без підказок. Тоді ти не повториш структуру речення і не зіб’єшся на механічну заміну слів. А ще краще — об’єднати кілька схожих думок із різних джерел у нове формулювання, зробити узагальнення й дати на нього одне посилання. Такий підхід виглядає і професійно, і чесно.
І найголовніше: плагіат — це не лише про «слова», а про ідеї. Якщо ти запозичуєш чужу думку, навіть переказану своїми словами, але не вказуєш, звідки вона — це все одно плагіат. Натомість, коли ти працюєш уважно й свідомо, твій реферат перетворюється на справді авторську роботу, а не на мозаїку з чужих фраз.
Перевіряй текст на плагіат
Коли реферат готовий, настає момент істини — перевірка на унікальність. Багато студентів бояться цього етапу, ніби це якийсь іспит із детектором брехні. Але насправді перевірка — це просто інструмент. Вона не визначає, хороша у тебе робота чи ні. Вона лише показує, які фрази в твоєму тексті вже десь зустрічались. А що з цим робити — залежить від тебе.
Наприклад, ти міг(могла) вставити пряму цитату з правильно оформленим посиланням — і програма все одно позначить її як запозичення. Це нормально. Так само «неунікальними» можуть виявитися сталі вирази, терміни, назви організацій чи загальновідомі формулювання. Головне — відрізняти реальні проблеми від технічних збігів.
Нижче — невелика таблиця порівняння популярних сервісів, які можна використати для перевірки тексту перед здачею. Деякі з них безкоштовні або пропонують обмежену перевірку, інші — платні, але точні.
| Сервіс | Особливості | Безкоштовно | Мова підтримки | Найкраще підходить для |
| Quetext | Зручний інтерфейс, зрозумілі звіти, просте цитування | Частково | 🇬🇧 Англійська | Шкільні та університетські роботи англійською |
| Grammarly | Вбудована перевірка на плагіат, + перевірка стилю та орфографії | Платно | 🇬🇧 Англійська | Есе, статті, академічні тексти |
| Plagscan | Детальний звіт, показує відсоток збігів та джерела | Частково | 🇬🇧/🇩🇪 та інші | Академічне середовище |
| Unicheck | Використовується університетами, точний аналіз | Платно | Багатомовний | Студентські та наукові роботи |
| Scribbr | База наукових текстів, коментарі та рекомендації | Платно | 🇬🇧/🇪🇺 та інші | Дипломи, курсові, наукові статті |
Важливо: усі сервіси позначають навіть правильно оформлені цитати як запозичення. Це не помилка — просто алгоритм не здатен розрізнити «чесну цитату» і «копіпаст». Тому дивись на звіт уважно: якщо збіги — це джерела, на які ти зробив(ла) посилання, або загальновживані вирази, — не варто хвилюватися.
Плануй роботу заздалегідь — і плагіату не буде
Якщо чесно, головна причина, через яку студенти копіюють чужі тексти — це не лінь, а дедлайн, який раптово виявився… вчора. Коли до здачі залишається один вечір, а ще потрібно домити кухню, зробити презентацію й хоча б трохи поспати — що лишається? Відкрити чужий реферат, скопіювати пару абзаців і сподіватися на краще.
Але це як приклеїти пластир на зламану ногу: начебто рішення, але користі ніякої, тільки ризики. Щоб уникнути такої ситуації, потрібно не бігти за текстом в останній момент, а розбити роботу на прості етапи.
Спочатку — обери тему. Потім — витрать 1–2 дні на збір джерел. Ще день — на читання й виписування корисних ідей. А потім — пиши чернетку. Не ідеально? Нічого страшного. Головне — ти вже почав(ла). Найскладніше — це не писати, а сісти й почати.
Коли робота виконується поступово, частинами, у ній більше тебе: твоїх думок, спостережень, висновків. І саме тоді реферат стає справді унікальним — без жодних накруток антиплагіату чи фальшивих перефразувань.
Якщо часу зовсім не залишилось, то радимо задуматись про те, щоб замовити текст у професійних авторів на Kursach.net.ua. Досвідчений автор завжди напише його швидше, ніж студент.