Літературний огляд: як правильно підготувати та оформити

Рано чи пізно, якщо ви навчаєтесь в університеті, пишете наукову роботу або готуєте диплом, ви почуєте фразу:
«Зробіть огляд літератури».
І тут багато хто розгублюється. Що це означає? Просто перелік книг? Реферат? Чи щось на кшталт есе? 🤯

Насправді, огляд літератури — це не просто список джерел, а вдумливий аналіз того, що вже відомо з вашої теми. Він допомагає:

• зрозуміти, що вже досліджено 🧠;
• виявити прогалини в знаннях 🔍;
• обґрунтувати, чому ваша робота є актуальною ✍️.

Уявіть, що ви плануєте відкрити нову кав’ярню. Логічно спершу дізнатися, які заклади вже є поруч, що вони пропонують і чого бракує. Так само працює й хороший огляд літератури.

Що таке огляд літератури (і чим він не є) 🤓

Огляд літератури — це систематичний і критичний опис вже існуючих досліджень з вашої теми.
Він має відповісти на запитання:

• Що вже відомо?
• Хто цим займався?
• Які підходи використовувалися?
• Де є суперечності?
• Які аспекти залишилися недослідженими?

🔔 Важливо: огляд літератури — це не просто:

• ✅ Список літератури — це лише додаток, не основна частина;
• ✅ Анотації до кожної статті — це інший жанр;
• ✅ Копіювання чужих висновків — тут потрібен ваш власний аналіз і структура.

Приклад:

❌ Поганий огляд:

“Іванов (2010) досліджував вплив стресу на успішність. Петров (2015) вивчав тривожність у студентів. Сидорова (2018) писала про емоційне вигорання.”

✅ Хороший огляд:

“Дослідження Іванова (2010) та Петрова (2015) сходяться в тому, що психоемоційні фактори впливають на успішність студентів. Натомість Сидорова (2018) звертає увагу на глибший зв’язок між вигоранням та недостатньою соціальною підтримкою, що відкриває нову перспективу для вивчення теми.”

🎯 У чому різниця?
У другому випадку ви не просто перераховуєте, а порівнюєте, аналізуєте і синтезуєте інформацію — а саме це і є метою якісного літературного огляду.

Підготовчий етап 🔧

Перш ніж пірнати в море статей, дисертацій і наукових публікацій, варто як слід підготуватися. Успіх літературного огляду починається не з читання, а з планування. Ось три важливі кроки:

1. Сформулюйте тему й уточніть фокус 🎯

Найпоширеніша помилка — починати з занадто загальної теми.
Наприклад: «стрес у студентів» або «жіночий рух у ХХ столітті». Це як шукати голку в копиці сіна — матеріалів буде забагато, і ви швидко перегорите 😵

🧩 Що робити?
Звузьте тему до конкретного запитання або підтематики.

📌 Замість:
«стрес у студентів»
Краще: «Вплив академічного стресу на якість сну студентів 1 курсу під час сесії»

Це не лише полегшить пошук джерел, а й допоможе побудувати логіку самого огляду.

2. Пошук літератури: де шукати? 🕵️‍♀️

Не варто гуглити перше, що спаде на думку. Науковий огляд потребує надійних і авторитетних джерел. Ось кілька місць, де варто шукати:

🔹 Наукові бази даних:

• Google Scholar — зручний для початку;
• eLIBRARY, CyberLeninka — українські та російськомовні публікації;
• Scopus, Web of Science — для глибоких академічних пошуків;
• ResearchGate — платформа, де автори самі викладають свої роботи.

🔹 Бібліотеки:

• Електронні каталоги університетів;
• Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського;
• Публічні бібліотеки з електронним доступом.

💡 Порада: використовуй комбіновані ключові слова:
“стрес AND студенти AND сон” або “academic stress AND sleep quality”

3. Оцінка й відбір джерел 📑✅

Не все, що знайшлося — підходить. Ваше завдання — відібрати якісну, актуальну й релевантну літературу.

🟢 Корисно:

• Рецензовані наукові статті;
• Монографії, дисертації;
• Аналітичні огляди та метааналізи.

🔴 Не варто використовувати:

• Блоги, форуми, публікації без посилань;
• Курсові/реферати з невідомих сайтів;
• Джерела без дати або автора.

📌 Приклад:
Якщо стаття з журналу “Вісник психології та педагогіки”, має бібліографію й DOI — чудово.
А якщо це допис з сайту “studik.dp.ua” — краще не ризикувати 😅

✅ На виході з цього етапу у вас має бути:

• Чітко сформульована тема;
• Попередній список якісних джерел;
• Перші нотатки про те, хто, що і як досліджував.

Аналіз і систематизація джерел 🧩

Отже, ви зібрали добірку статей, книг, дисертацій… Вражаюче! 👏
Але просто прочитати всі ці матеріали — недостатньо. Настав час навести порядок: проаналізувати, упорядкувати і вичавити максимум користі.

Ось як це зробити грамотно (і без паніки):

1. Визначте принцип групування 📂

Щоб ваш огляд не перетворився на «текст без берегів», потрібна логічна структура. Найзручніше згрупувати джерела за одним із трьох принципів:

🔹 Тематичний — поділ за підтемами.
Наприклад, якщо тема — стрес у студентів:

• Причини академічного стресу
• Вплив на здоров’я та успішність
• Стратегії подолання

🔹 Хронологічний — за роками:
як змінювалось ставлення до проблеми з часом (особливо актуально для історичних тем).

🔹 Методологічний — за підходами:
хто проводив опитування, хто експерименти, а хто займався теоретичним аналізом.

💡 Порада: можна й комбінувати! Наприклад: спочатку тематично, а в межах кожної теми — за роками.

2. Аналізуйте, а не просто переказуйте 🧠

Головна помилка — перетворити огляд на довгу чергу переказів: «Іваненко писав це, Петренко те…».
Так не піде. Ваше завдання — порівняти, узагальнити і виявити закономірності.

📌 Приклад:

❌ Погано:

“Іваненко (2015) писав про вплив стресу на сон. Коваль (2017) досліджував депресію у студентів.”

✅ Добре:

“Хоча Іваненко (2015) акцентує увагу на фізіологічних наслідках стресу, Коваль (2017) розширює тему, включаючи психологічні аспекти, зокрема депресивні стани. Це дозволяє побачити стрес як багатогранне явище.”

3. Виявляйте спільне й суперечливе ⚖️

Звертайте увагу:

• Хто з дослідників дійшов схожих висновків?
• Де є розбіжності?
• Чи підтверджують автори одне одного, чи заперечують?

🔍 Саме тут народжується ваша аналітична глибина.

📌 Приклад:

“Дослідження Петрової (2020) та Сидоренка (2021) вказують на тісний зв’язок між стресом і якістю сну. Водночас Ткачук (2022) ставить під сумнів цю залежність, вказуючи на вплив зовнішніх факторів — як-от рівень соціальної підтримки.”

4. Знаходьте прогалини — наукові «білі плями» 👻

Це — золото. Саме прогалини в дослідженнях допомагають обґрунтувати, навіщо ви робите свою роботу.

Зверніть увагу:

• Яких підтем немає?
• Чи є упередженість у вибірках (лише одна країна, вік, стать тощо)?
• Чи оновлювалися підходи останнім часом?

📌 Приклад:

“Більшість досліджень зосереджені на студентах старших курсів, тоді як специфіка першокурсників майже не розглядається.”

5. Робіть нотатки по ходу 🗂️

Не намагайтеся все втримати в голові. Створіть зручну систему нотаток:

• таблицю (Excel, Google Sheets);
• базу у Notion або Obsidian;
• папку з тегами (наприклад: #методологія, #теми, #висновки).

📌 Шаблон таблиці:

Автор	Рік	Тема	Метод	Основні висновки	Коментар
Іваненко	2020	Стрес і сон	Анкетування	Порушення сну у 72% студентів	Корисно для розділу про наслідки

✅ Після цього етапу у вас буде:

• логічна структура майбутнього тексту;
• розуміння головних трендів і розбіжностей;
• основа для сильного аналізу і аргументації.

Структура огляду літератури 🏗️

Ви зібрали джерела, все проаналізували, впорядкували — тепер залишилося найголовніше: написати сам текст. І щоб не загубитися в купі думок, потрібна чітка структура.

Уявіть, що ви будуєте будинок: потрібен фундамент (вступ), стіни (основна частина) і дах (висновок). Так само і з оглядом.

1. Вступ 🌀

У вступі потрібно коротко окреслити:

• тему огляду;
• чому вона актуальна;
• за яким принципом ви відбирали джерела (час, мова, географія, тип досліджень тощо);
• яка логіка структурування (наприклад: за темами, за хронологією).

📌 Приклад:

“У цьому огляді розглянуто сучасні дослідження, присвячені академічному стресу у студентів. Основну увагу зосереджено на роботах, опублікованих у 2015–2023 роках, які аналізують вплив стресу на якість сну та емоційний стан. Джерела згруповано за тематичним принципом.”

2. Основна частина 🧱

Це серце вашого огляду. Саме тут ви:

• систематизуєте інформацію з джерел;
• порівнюєте різні підходи;
• виявляєте спільне та відмінне;
• підсумовуєте всередині кожного блоку.

💡 Порада: використовуйте підзаголовки — так текст буде легше читати й структурувати.

📌 Наприклад:

• 5.1 Причини академічного стресу
• 5.2 Вплив на когнітивні функції
• 5.3 Способи подолання

У кожному підрозділі:

• коротко описуєте, що досліджували автори;
• показуєте, де є консенсус, а де — суперечності;
• додаєте власні аналітичні висновки.

3. Висновок 🎯

Це не просто «кінець тексту». Це ваша можливість:

• підбити підсумки: що вже відомо з теми;
• показати прогалини: чого ще бракує;
• обґрунтувати актуальність подальшого дослідження.

📌 Приклад:

“Попри наявність численних досліджень, вплив академічного стресу на сон першокурсників у контексті дистанційного навчання залишається малодослідженим, що підкреслює необхідність подальшого аналізу цієї проблеми.”

✅ У результаті ви отримаєте:

• логічно побудований текст;
• глибокий аналітичний огляд, а не просто збірник чужих думок;
• ідеальну «підводку» до власного дослідження.

Оформлення огляду літератури 📑✍️

Навіть якщо ваш огляд блискучий за змістом — його ще потрібно грамотно оформити, щоб він виглядав академічно й не викликав запитань у викладача, наукового керівника чи редактора.

Розглянемо три важливі аспекти: стиль, цитування і типові помилки.

1. Стиль викладу 🎓

Огляд літератури = науковий стиль, але не треба писати так, щоб навіть вам самим було нудно 😉

✅ Пишемо так:

• Чітко, логічно, без води;
• Уникаємо зайвих емоцій;
• Вживаємо нейтральну лексику;
• Використовуємо логічні зв’язки (однак, водночас, на відміну від, також тощо).

❌ Уникаємо:

• Розмовної мови (“стрес — це просто капець!”);
• Суб’єктивних оцінок (“мені здається, що це цікава стаття”);
• Канцеляритів (“згідно з вищезазначеним автором даного періоду…”) — не перестарайтеся з офіційністю.

2. Цитування і посилання 🔗

💬 У науковому тексті посилання — це обов’язково. Інакше навіть найкращий огляд буде виглядати як набір непідтверджених думок.

Залежно від вимог ВНЗ чи публікації, використовуйте один зі стандартів:

• ДСТУ ГОСТ 7.1 (в українських університетах);
• APA, MLA, Chicago — у міжнародних контекстах або для публікацій.

📌 Приклад у тексті (ДСТУ):

За результатами дослідження Іваненка [5], академічний стрес значно впливає на сон студентів.

📌 Приклад у списку літератури (ДСТУ):

Іваненко І.І. Стрес у студентському середовищі: психофізіологічні аспекти. – Київ: Наука, 2020. – 180 с.

💡 Порада:
Використовуйте менеджери бібліографії — Zotero, Mendeley, BibGuru, EndNote. Вони допоможуть:

• автоматично створювати бібліографію;
• зберігати джерела з інтернету;
• вставляти правильні посилання в текст за кілька кліків.

3. Типові помилки і як їх уникнути 🚫

⚠️ Помилка 1: Відсутність посилань.
📎 Рішення: навчилися чомусь із джерела — зробіть посилання, навіть якщо перефразовуєте.

⚠️ Помилка 2: Надто довгі абзаци.
📎 Рішення: діліть текст на блоки. Один абзац — одна думка. Підзаголовки — ваші друзі.

⚠️ Помилка 3: Просто переказ без аналізу.
📎 Рішення: завжди додавайте власне узагальнення, порівняння чи висновок.

⚠️ Помилка 4: Відсутність логічних переходів.
📎 Рішення: використовуйте фрази на зразок: «На відміну від…», «Водночас…», «Як показують інші автори…» — це допоможе зробити текст зв’язним.

✅ У результаті цього етапу ви маєте:

• текст, написаний академічною мовою;
• правильно оформлені посилання;
• читабельний, структурований і професійно виглядний огляд.

Поради та лайфхаки 🧠✨

Хороший літературний огляд не обов’язково має бути титанічною роботою на межі виживання. Є багато способів зробити процес ефективним, логічним і навіть приємним. Лови корисні фішки 👇

1. Не читайте все поспіль — спочатку фільтруйте 🔍

У кожній науковій статті найцінніше заховано:

• в анотації (abstract);
• у вступі;
• у висновках.

💡 Лайфхак: прочитайте ці частини — якщо інформація вам не підходить або тема далека від вашої — далі можна не витрачати час.

2. Ведіть нотатки одразу 📓

Не відкладайте! Якщо просто прочитали і «відклали на потім» — за кілька днів не згадаєте, що там було корисного.

📌 Зручно вести нотатки:

• у Google Docs або Notion — для структурованих тез;
• у Google Sheets — у вигляді таблиці;
• у Obsidian — якщо любите мапи думок і посилання.

🧩 Приклад таблички:

Автор	Тема	Метод	Основні висновки	Корисно для розділу
Іваненко (2021)	Стрес у студентів	Онлайн-опитування	Вплив сну на тривожність	5.2 Психофізіологічні наслідки

3. Використовуйте менеджери бібліографії 🔗

Щоб не оформлювати вручну 30 джерел, скористайтеся:

• Zotero (безкоштовний, простий);
• Mendeley (зручно для співпраці);
• BibGuru (онлайн, нічого не треба встановлювати);
• EndNote (для глибокої роботи).

⚙️ Ці сервіси допомагають:

• зберігати повну інформацію про джерела;
• автоматично формувати бібліографію у потрібному стилі;
• вставляти цитати прямо в текст.

4. Розбийте роботу на етапи 🍰

Не намагайтесь зробити все за вечір — огляд вимагає часу.

🗓️ Приклад плану:

• День 1 — пошук і відбір джерел
• День 2 — читання і нотатки
• День 3 — структура і групування
• День 4 — чорновик тексту
• День 5 — редагування і оформлення

🧘 Краще робити по 1–2 години щодня, ніж сидіти 10 годин поспіль з нульовим ефектом.

5. Звертайте увагу на актуальність 🕰️

Не всі старі джерела — погані. Але:

• для сучасних тем (стрес, цифрова поведінка, дистанційне навчання тощо) шукайте свіжі статті — останні 5 років;
• класичні роботи використовуйте як базу, але не як основний фокус.

📌 Якщо вся ваша бібліографія — з 2005–2010 років, викладач точно запитає: «А нові дослідження де?»

6. Не шкодуйте видаляти 💣

Іноді джерело здається цікавим, але не вписується в логіку огляду. Нічого страшного. Краще мати 10 якісних і доречних джерел, ніж 25 — “для маси”.

7. Давайте мозку відпочити 🧘‍♀️🚶

Після 3-ї статті поспіль мозок починає опиратись.
Робіть паузи, прогуляйтесь, зробіть чай — хороші думки часто приходять не за монітором, а в русі ☕🚶‍♂️ До того ж, завжди можна звернутися за допомогою до справжніх вчених та авторів із SOER Publishing або іншої компанії.